21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов’я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.
З нагоди вшанування цього свята у Дігтярівському ПАЛ пройшов флешмоб «Я люблю рідну мову». Учні поетичними рядками вірша Наталії Жовнір «Чому люблю я українську мову?» виявили своє ставлення до українського слова, української пісні, української мови, бо українське слово – піднесене, чутливе,поетичне, мудре та образне.
Тож бережімо, шануймо, любімо, вивчаймо рідну мову – цей невмирущий голос України!
