Категорія: Новини

Одним з найурочистіших для кожного християнина свято, яке прославляє Воскресіння Ісуса Христа, є Великдень. Він знаменує собою любов до життя, перемогу над смертю і надію на вічне існування. Напередодні Великодня в бібліотеці Дігтярівського професійного аграрного ліцею бібліотекар Комлик О.Ю. організувала виставку для працівників та учнів закладу освіти ” О писанко, – ти символ України”. Зі Святом Великодня!

В Дігтярівському професійному аграрному ліцеї активно проходить весняна посівна кампанія. Сподіваємось на щедрий урожай на благо України та на благо Перемоги.Все буде Україна!

21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов’я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

З нагоди вшанування цього свята у Дігтярівському ПАЛ пройшов флешмоб  «Я люблю рідну мову». Учні поетичними рядками вірша Наталії Жовнір «Чому люблю я українську мову?» виявили своє ставлення до українського слова, української пісні, української мови, бо українське слово – піднесене, чутливе,поетичне, мудре та образне.

Тож бережімо, шануймо, любімо, вивчаймо рідну мову – цей невмирущий голос України!

 8  років тому у самісінькому центрі Києва пролилася кров людей, які відкрито виступили проти беззаконня тодішньої влади та несправедливості. Загинуло більше сотні чоловік; цих людей ми тепер називаємо Небесною Сотнею. Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім  режимом під час Революції Гідності. Це – герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини.

Люди, які протестували проти злочинних дій режиму, походили зі всіх регіонів України; вони були дуже різними: і за релігійними вподобаннями, і за політичними переконаннями, і за соціальним статусом. Але було у них і дещо спільне: всі вони мріяли жити у незалежній, вільній Україні, у країні, де кожен має право на вільне висловлення власної думки, де всі поважають закон і права людини. Ці люди відчували себе європейцями та мріяли про європейське майбутнє своєї країни. 

 Саме про ці події восьмирічної давності ішла мова на показовому виховному заході «Небесна Сотня у вирій полетіла… Вони загинули, щоб жила Україна»  20 лютого, який разом зі здобувачами освіти підготувала та провела бібліотекар Комлик О.Ю. Учні читали зворушливі вірші, присвячені  Небесній Сотні, переглянули відеофільми та вшанували  світлу пам’ять Героїв хвилиною мовчання.

15 лютого в Дігтярівському професійному аграрному ліцеї класний керівник групи №9кк Світлана Черевко  провела виховний захід «Час і досі не загоїв рани…», з нагоди 33-ї річниці виведення військ з Афганістану. В ході цього заходу Світлана Олексіївна разом з ведучими Аліною Русинко, Наталією Салій, Анною Свиридовою, Тетяною Паєтою познайомили учнів з жахливими сторінками радянсько-афганської війни, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників. Вона тривала з 1979 по 1989 роки.

Через цю безглузду війну пройшли 500 тисяч чоловік, з них 160 000 українців. Вважається, що всього під час радянсько-афганської війни загинуло 3087 українців. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.. Такий рахунок Афгану.  Нажаль не повернулися з того афганського пекла наші земляки: Григорій Андрійович Гапон (с. Дейманівка), Михайло  Васильович Карпусь (с. Гнатівка), Юрій Васильович Смирний (селище Срібне).

В ході цього заходу учні переглянули відеофільм та відео кліпи, а також обговорили статтю Л.Сакало «Воскрес із мертвих», надруковану в газеті «Срібнянщина» від 10 лютого 2022 року, яка не залишила байдужим жодного учня. Світлу пам’ять про тих, хто загинув, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок, учасники виховного заходу вшанували хвилиною мовчання.

Напевно, така вже випала доля нашим воїнам-захисникам, такий їхній хрест. Кажуть, що Бог дає нам такі випробовування, які кожен з нас може витримати. Ми щиро віримо, що наша ненька Україна вистоїть у цій нерівній, жорстокій і несправедливій боротьбі, витримає цю важку ношу. Більше ніколи не будуть убивати наших рідних, а цвинтарна тиша ніколи не буде здригатися від залпів прощального військового салюту.

Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна».

Кохання – це одвічна тема поезії, музики, повноцінного людського життя. Саме в період закоханості людина створює найкращі вірші, поеми, пісні, пише музику, відображає своє захоплення в скульптурі, в картині. Адже кохання – це життєдайна сила. Говорити про кохання ніколи не рано і ніколи не пізно. І саме цих слів нам часом бракує в житті. І саме ті, найголовніші в світі слова, ми говоримо у День святого Валентина.

«Вона прийшла негадано й неждано…» – під таким гаслом 14 лютого пройшла конкурсно-розважальна програма в гуртожитку Дігтярівського професійного аграрного ліцею, яку підготували та провели вихователі Демченко В.М. та Костюк І.М. разом з членами Ради гуртожитку.  В конкурсах брали участь 4 пари, які виконували різноманітні цікаві завдання. Найкращу пару  визначали члени журі. Нею стала пара   Власенко Вадим та Римар Аня. Переможців та учасників конкурсної програми було нагороджено солодкими подарунками.

Протягом двох тижнів, із 17 по 30 січня, в Дігтярівському професійному аграрному ліцеї проходили змагання з настільного тенісу серед команд юнаків. Від кожної навчальної групи були представлені по три учасники. У напруженій боротьбі в особистому заліку перше місце виборов здобувач освіти гр.№ 43 ств Андрашко Валентин, на другому місці –  Маслак Артем, представник гр..№44ств, третє місце дісталося Свинаренку Юрію, учаснику змагань від гр..№7кк.

  Місця серед навчальних груп розподілилися так:

• І місце – гр.№ 44ств
• ІІ місце – гр.№ 43 ств
• ІІІ місце – гр.№ 7кк

Переможці та призери турніру були нагороджені грамотами дирекції закладу освіти.

В ці холодні січневі дні Україна відзначає річницю трагедії під Крутами. Це День пам’яті молодих і мужніх хлопчаків, а фактично – дітей, які, не вагаючись, віддали життя за незалежну Українську державу. Це свято на честь та славу тих, хто не залишився в теплих домівках, а вийшов один на один з ворогом, виборюючи Україні право на щасливе майбутнє. Вони мали мужність сказати, – «Моя хата не з краю». Вони загинули, але передали нам право пишатися їх вчинком, право бути готовим стати на захист своєї Батьківщини. А це найсвятіше і найвеличніше право, що може бути дароване людині. 29 січня –  саме той день, коли без усяких метафор та мітинговості, ми маємо сказати: «Слава Україні! Героям – слава!». Долучилися до відзначення цієї трагічної дати і в Дігтярівському професійному аграрному ліцеї. 27 січня в гуртожитку закладу освіти була проведена виховна година « Крути – символ українського патріотизму», яку підготували та провели вихователі Костюк І. М. та Демченко В. М., а 28 січня бібліотекар Комлик О.Ю. в читальному залі бібліотеки провела з  юнаками ІІ курсу тематичну бесіду «День пам’яті героїв Крут». Учасники виховних заходів нагадали про історичні передумови та події дня крутянської битви 1918 року. Також присутні переглянули документальний фільм «Пам’ятаймо про Крути» та вшанували пам’ять загиблих  хвилиною мовчання.